... зима. снігом покриті тротуари й дороги, дахи будинків і верхівки дерев. все навколо невинно заснуло. Сонце своїми променями уже не гріє, проте з-за хмар виглядує, неначе нагадує про своє існування. Тихесенький вітерець нарощує свою потужність й піднімає кучугури снігу догори, щоб грайливо опустити їх же на землю. Тисячі сніжинок падають з неба, й з землі при місячному сяйві здається, що це десь далеко-далеко падає незліченна кількість зірок... вітер посилюється. тепер він хитає дерева, які стали на його шляху. Це йому не подобається й він починає гудіти. Та марно. Погрози деревам не страшні й вони починають створювати опір вітру, хотячи випрямитися. Ця боротьба точилася з давніх-давен, й її найкраще видно саме засніженими вітряними зимовими ночами. Тим часом на місячному сяйві починає виблискувати сніг. Здається що на білому килимі було загублено мільйони діамантів, й так і хочеться їх всіх взяти, проте краще не порушувати їхній спокій - на зміну одному прийде інший...
Зима... пора холодних днів та морозяних ночей. Багато тварин лягло в зимову сплячку. Людей тягне на сон, вони не висипаються, ліньки встати навіть з ліжка, а про те, що ввесь час треба кудись спішити, я вже мовчу. Зима як будь-яка інша пора року триває три місяці. Проте саме взимку в нас є найбільше часу для себе - виходити надвір, власне кажучи, не дуже хочеться, тому ми можемо роздумувати над своїми вчинками, й удосконалюватися. Саме коли на вулиці холод, у нас має палати серце, палати вогнем любові до кожного окремо, й до світу вцілому. Тепла серця вистачить всім, але чим більше захочеться обігріти людей, тим менше тепла Ти зможеш їм надати. Лінь уже не боїться свого хазяїна й не соромится вириватися наповерхню. Саме взимку потрібно з нею боротися, потрібно не забувати, що саме Тобі потрібно й приборкувати її вихватки. Не можна обігрівати людей необігрівши себе. Приборкування себе потрібно починати саме взимку, де проявляється лінь - найбільший ворог людини. Цей бій схожий на бій дерева з морозяним вітром. Саме коли Ти відчуваєш, що лінь Тебе переважила, Ти маєш докласти зусиль для того щоб випрямитись. Це вічний бій. Викоринети лінь неможливо, проте зробити так щоб бути не гілкою, а стовбуром дуба - можливо, й тоді ніякий вітер не зможе тебе пригнути, адже без праці людина існувати не може. Залізо ржавіє, якщо нема для нього ніякого застосування, стояча вода гниє, або на холоді замерзає, а розум людини, якщо не буде для нього ніякого застосування - чахне.
4 коментарі:
Людина не засихає без роботи! людина засихає від нестачі друзів, від неправди і несправедливості!
Прям шедевр написав. Тут думок гора, не знаю з чого почати, але те, що Бережан РУЛЗ не підлягає тепер ніяким сумнівам. А якщо серйозно то особисто я згодна з обома частинами написаного. По-перше, зима дійсно найгарніша, найромантичніша пора року, тут і мови бути не може, він влучно про відблиск снігу підмітив. А до речі про падаючий сніг, що нагадує зорепад я тоже писала, буквально 2 тижні назад (МИ З ТАРАСОМ ЧИМОСЬ СХОЖІ).Але це особисте ставлення кожного. А ось друга частина має зміст, що стосується кожного...я думаю в Тарасових словах кожен знайшов шось про себе. Дійсно саме зимою наступає стан байдужості, ми розумієм що треба щось робити, але зібратися ніхто не може. Пора брати себе в руки і направляти власне життя в правильне русло, пора вчитися керувати цінностями...
Мені дуже сподобалась стаття!Хоча я нелюблю зиму,але її опис просто зачаровує!Щодо другої частини,то я абсолютно згодна з Тарасом.Людина повинна жити а не животіти!
Хм... цікаво, з смилом... гарно написано ... але мені здається чогось бракує(я не кажу що напишу краще,але...)... Проте в цілому у мене позитивне враження щодо вище написаного... Розвивай свої думки і далі в цьому направленні...
Yarik
Дописати коментар