неділя, 23 грудня 2007 р.

Слова

Що краще багатослівність чи мовчазливість? Єдине що не підлягає спростуванню - середини притримуватися не можна.

Багатослівністю не можна нехтувати, проте занадта багатослівність може перерости у балакучість, а таким людям довіряти не можна. Звичайно і мовчазним не можна бути. У суспільстві пригодиться мати здібності до риторики. Це знайде застосування і у школі, і у ВУЗі, і на роботі. Проте уміння володіти словом знадобиться Тобі як і на роботі, так і у компаніях. Головне вміти казати влучно. Якщо розвинути свою думку, то це не перетвориться у балакучість, це просто підтвердить те, що ти знаєшся по даному питанню. Що ж стосується вміння володіти словом у компінях, звичайно треба перш за все розуміти до якого типу відноситься твій співрозмовник.

Якщо він сам по собі людина балакуча, то тут знадобиться вміння вислуховувати, і тоді Ти станеш для нього хорошим співрозмовником, адже Ти вислуховуєш повністю його, і лише час від часу вставляєш у його монолог влучні коментарі, підбираєш влучні слова, саме такі, які він хотів би почути в момент ведення розмови. Головне із таким співрозмовником не стати повністю мовчазним, адже тоді Ти станеш для цієї людини людиною, яка в момент ведення розмови думає про щось інше й не слухає його й буде вважати тебе нудним.

Якщо твій співрозмовник навпаки, людина небагатослівна і Тобі потрібно з нього вичавлювати слова, то тут головне знайти певні дотики у розмові. Потрібно знайти такі теми, які цій людині будуть цікаві, і де він з Тобою може подискутувати. А як правило, одна тема плавно переходить в іншу. Така людина буде Тебе вважати гарним співрозмовником, тому що Ти вмієш не тільки підтримувати розмову, але й розуміти його стан, його слова й бути таким як він, разом із цим не будучи балакуном.

Все вище сказане не зводиться до уміння триматися "золотої середини". Ні. Це зводиться до того, що потрібно з різними людьми бути іншим, що в певній мірі залежить й від самих цих людей, а тому різні люди будуть Тебе знати по-іншому, не так як інші. Не потрібно бути надмірним балакуном, в такій же мірі як і повним мовчуном. Потрібно вміти влучно добирати слова й вдало їх використовувати. Стислість - сестра таланта. Вміння володіти словом це надзвичайний дар, який дано далеко не кожному. Навіть при багатослівності можна зробити так що кожне сказане слово було точним, а сказавши ні слова можна сказати все.

Як кажуть : "він сказав раз - я повірив, він повторив - я засумнівався, він повторив сказане ще раз - я зрозумів, що він бреше".

неділя, 16 грудня 2007 р.

Зима

... зима. снігом покриті тротуари й дороги, дахи будинків і верхівки дерев. все навколо невинно заснуло. Сонце своїми променями уже не гріє, проте з-за хмар виглядує, неначе нагадує про своє існування. Тихесенький вітерець нарощує свою потужність й піднімає кучугури снігу догори, щоб грайливо опустити їх же на землю. Тисячі сніжинок падають з неба, й з землі при місячному сяйві здається, що це десь далеко-далеко падає незліченна кількість зірок... вітер посилюється. тепер він хитає дерева, які стали на його шляху. Це йому не подобається й він починає гудіти. Та марно. Погрози деревам не страшні й вони починають створювати опір вітру, хотячи випрямитися. Ця боротьба точилася з давніх-давен, й її найкраще видно саме засніженими вітряними зимовими ночами. Тим часом на місячному сяйві починає виблискувати сніг. Здається що на білому килимі було загублено мільйони діамантів, й так і хочеться їх всіх взяти, проте краще не порушувати їхній спокій - на зміну одному прийде інший...

Зима... пора холодних днів та морозяних ночей. Багато тварин лягло в зимову сплячку. Людей тягне на сон, вони не висипаються, ліньки встати навіть з ліжка, а про те, що ввесь час треба кудись спішити, я вже мовчу. Зима як будь-яка інша пора року триває три місяці. Проте саме взимку в нас є найбільше часу для себе - виходити надвір, власне кажучи, не дуже хочеться, тому ми можемо роздумувати над своїми вчинками, й удосконалюватися. Саме коли на вулиці холод, у нас має палати серце, палати вогнем любові до кожного окремо, й до світу вцілому. Тепла серця вистачить всім, але чим більше захочеться обігріти людей, тим менше тепла Ти зможеш їм надати. Лінь уже не боїться свого хазяїна й не соромится вириватися наповерхню. Саме взимку потрібно з нею боротися, потрібно не забувати, що саме Тобі потрібно й приборкувати її вихватки. Не можна обігрівати людей необігрівши себе. Приборкування себе потрібно починати саме взимку, де проявляється лінь - найбільший ворог людини. Цей бій схожий на бій дерева з морозяним вітром. Саме коли Ти відчуваєш, що лінь Тебе переважила, Ти маєш докласти зусиль для того щоб випрямитись. Це вічний бій. Викоринети лінь неможливо, проте зробити так щоб бути не гілкою, а стовбуром дуба - можливо, й тоді ніякий вітер не зможе тебе пригнути, адже без праці людина існувати не може. Залізо ржавіє, якщо нема для нього ніякого застосування,  стояча вода гниє, або на холоді замерзає, а розум людини, якщо не буде для нього ніякого застосування - чахне.

пʼятниця, 14 грудня 2007 р.

Чому

У Вас постане запитання: Чому я назвав цей блог Філософ і я ? Все просто, у кожному з нас є два боки себе соціальний та внутрішній.

Соціальний бік включає в себе нашу поведінку у різних групах людей : у школі, в університеті, на районі і тд і тп. Те як ми себе поводимо з друзями і з знайомими відрізняється одне від одного. Різні люди судять про нас по-різному, різні компанії знають нас іншими. В одній компанії ти можеш бути її душею, в іншій - навіть за рік після знайомства тебе можуть не розуміти.

Внутрішній бік тебе і є справжній ти. Саме у твоїй голові відбуваються найбільші суперечки, створюються найбожевільніші ідеї, іде найжахливіший бій - з самим собою. Далеко не кожному вдається перемогти суспільство, інстинкти. Не всі наші думки перетворюються в слова, але інколи слова - це лише слова. Потрібно жити в гармонії і з світом, і з собою. Не всім потрібно ділитися з ближнім - інколи просто потрібно залишатися у власному світі.

У кожного є всередині філософська частина, у декого вона спить, як вулкан,- чекає слушного моменту, у когось вона у глибокій комі, а у когось вона знаходиться у стані роботи, і її не цуратися треба і не відгороджуватися від неї, а давати їй можливість удосконалюватися і розростатися, а разом з нею удосконалюватися будете й Ви.

На цьому блозі я буду розкривати свою філософську частину, яку, на жаль, небагато хто сприймає у повсякденному житті, таким яким я буду на цьому блозі, мене мало хто знає.

Вітаю Вас

Доброго всім часу! Серед різноманіття сайтів та блогів, тематикою яких є все, мало є дійсно достойних уваги. Цей блог не є першим, який буде розповідати про думки, але в ньому не буде штучності, натягності й неправдивості. Задяки цьому він Вам повинен сподобатися. Цей блог для Вас.

На ньому я буду викладати свої думки, можливо які не будуть багато в чому співпадати з вашими думками, але це лише думка однієї людини. Я буду старатися розглядати певні проблеми, питання, які Вас зацікавлять і які зацікавлять мене. Лиши спільними зусиллями можна викоринити певні риси характеру, менталітету, адже всі ми люди і в нас одникові проблеми.

Заходьте - я Вас не розчарую!